Територія сучасного Киргизтану розташована на північному сході Центральної Азії та межує з Казахстаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Китаєм, і становить 200 тис. км2.

Вперше про існування киргизів згадується в II столітті до нашої ери в історичних записах древньокитайского літописця Сима Цяня. Зокрема, повідомлялося, що киргизька держава розташована біля споріднених з ними хуннов (гунів називали хуннами) і займає територію 3,5 тис. верст, має 100 тис. населення і 80 тисячне військо. На підставі цих історичних фактів в 2002 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про визнання "2200-річчя Киргизької Державності». Багато міжнародних істориків, на підставі археологічних знахідок і збережених історико-культурних пам'яток, відзначають більш ранні періоди існування киргизької держави.

В історичній долі киргизів і їх державних об'єднань велику роль відіграв Великий Шовковий шлях. Територія та народи стародавнього Киргизтану перебували біля витоків і в центрі формування найбільшого економічного та культурного феномену світової історії Великого Шовкового шляху. Займаючи вигідне географічне положення на торгових шляхах і вбираючи в себе культурні досягнення Сходу та Заходу, Киргизстан став тим містком, який з'єднував Захід і Схід.

Територією Киргизтану проходило три гілки стародавнього караванного шляху Паміро-Алайська, південна і північна, які пролягають через високогірні перевали Тянь-Шаню та Паміру. Близько 15 століть пов'язували ці дороги Схід і Захід. Характерно, що напрямки Великого Шовкового шляху протягом тисячоліть постійно змінювалися, але маршрути проходження караванних шляхів, що пролягають через Киргизтан, завжди залишалися незмінними, тобто Киргизтан був своєрідним "хранителем гірських воріт" цієї древньої караванної дороги. Крім природних пам'яток, Киргизтан багатий історико-культурними пам'ятками, розташованими на дорогах Великого Шовкового шляху. Тут проходили і зупинялися каравани купців, місцями їх зупинок були заїжджий двір Таш-Рабат, підніжжя Сулейман гори, Вежа "Бурана", архітектурний комплекс "Узген".

Великий Шовковий шлях, один з найбільш значущих досягнень в історії світової цивілізації. Найбільш протяжна і магістральна ділянка шовкового шляху проходила через території Центральної Азії, в тому числі і Киргизтану.

У ХХI столітті туризм несе в собі не тільки економічну складову, а й, також, глибокий соціально-культурний, дипломатичний і політичний аспекти. За допомогою туризму тісно переплітаються інтереси культур, транспортні вузли і питання безпеки між більшістю держав і регіонів світу.

 

Сфера туризму, як одна з пріоритетних і експортно-орієнтованих галузей економіки в Киргизтані.

На позитивну динаміку розвитку туризму в Киргизтані вплинули проведені в період 2014-2018 роках Всесвітні ігри кочівників, що внесли величезний внесок у культурне та духовне збагачення суспільства, в пізнання історії кочової цивілізації киргизького народу. Всесвітні ігри кочівників створили сприятливий імідж Киргизтану, як перспективної туристичної країни в Центрально-Азіатському регіоні. Престижні світові засоби масової інформації, такі як «Forbes», «Global Spots 2013», «World travel and tourism council», «Geographic Traveler Awards», «National Geographic Traveler», «National Geographic», «Financial Times», «The Guardian» приділили велику увагу всесвітнім Іграм. Крім того, міжнародні видавництва «The Guardian» і «Lonely Planet» включили Киргизтан в топ 10 і 5 рекомендованих країн світу для відвідування в 2019 році.

Киргизтан - країна величних гірських хребтів Тянь-Шаню і Паміро-Алая, які займають 90 відсотків території цього красивого первозданного куточка з порізаним рельєфом, що знаходиться в серці Центральної Азії. На території розташовані 29 гірських вершин висотою понад 4 000 метрів і 45 піків заввишки більше 3 000 метрів, які здобули цій землі славу «Країни небесних гір». Шанувальників пішохідного туризму та любителів верхової їзди в Киргизтані чекають понад 200 туристичних маршрутів. А для альпіністів ця країна може з гордістю запропонувати деякі з найвищих вершин світу: знамениті пік Перемоги (7439 м.) та пік Хан-Тенгрі (7010 м.), що підносяться більш ніж на 7 000 метрів над поверхнею Землі.

У киргизькій частині Тянь-Шаньских гір розташовано понад 2 000 високогірних озер. Курорти і гостьові будинки, розташовані навколо озера Іссик-Куль, що займає друге місце в світі за глибиною (702 м.), пропонують своїм гостям насолодитися пляжним відпочинком в центрі велетенського азіатського континенту. Назва озера, що живиться сотнями підземних джерел, означає «гаряче озеро», адже це помірно солоне озеро ніколи не замерзає. Від виду гірських вершин, що обрамляють озеро Іссик-Куль, у мандрівників захоплює дух. Це гірське кільце захищає Іссик-Куль від холодних повітряних мас, що проникають з півночі, і гарячих повітряних струменів, що піднімаються з півдня, тим самим забезпечуючи приємний та комфортний мікроклімат, що пропонує мандрівникам усі можливості для відпочинку і релаксації. Бриз, що дме в бік озера з гір, низька вологість, чисте повітря, велика кількість сонячного тепла, вода, насичена корисними мінералами, гарячі джерела та лікувальні грязі поліпшать здоров'я і піднімуть настрій всіх гостей озера. А любителям спорту, безсумнівно, сподобаються прогулянки під вітрилом. Озеро Сон-Куль, що знаходиться на висоті понад 3 000 метрів над рівнем моря, приваблює мандрівників з усього світу.

Лижникам у Киргизтані пропонуються 13 гірськолижних курортів. Гірські вершини народжують стрімкі річки, що ваблять шанувальників рафтингу і каякінгу. Річка Чу, прорізавши собі шлях крізь Боомську ущелину, є головною ареною країни для гірського сплаву.

Киргизстан являє собою прекрасне місце для етнографічного туризму. Близько 5 000 об'єктів історичної та культурної спадщини, розсипані по всій республіці, дають можливість заглянути в найдавніше минуле Киргизтану. На півдні країни туристів приваблює місто Ош, розташоване в багатій культурою Ферганській долині. У 2000 році місту виповнилося 3000 років і були організовані заходи під егідою ЮНЕСКО. У самому серці міста на горі Сулайман-Тоо, названої так на честь пророка Соломона, розташована 101 ділянка з петрогліфами, які зображують людей і тварин, а також 17 ділянок, які визначені, як древні місця поклоніння, є свідченнями того, що ця гора відігравала певну роль в релігійних обрядах древніх народів. Гора, що стоїть на перехресті доріг, які формують одну з артерій Шовкового шляху, є об'єктом культурної спадщини UNESCO. Киргизтан має багату спадщину і традиції кочової культури, що стали невід'ємною частиною національної ідентичності киргизького народу.

Сміливіше в дорогу! І перед вами предстануть чудові архітектурні споруди, ви познайомитеся з мальовничою природою, озерами та побачите сліпучі вершини гір. Ласкаво просимо до Киргизтану!

 

Надзвичайний і Повноважний Посол

Киргизької Республіки в Україні

Жусупбек Шаріпов